- розквартировувати
- -ую, -уєш, недок., розквартирува́ти, -у́ю, -у́єш, док., перех.Оселяти де-небудь, розміщувати по квартирах.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розквартировувати
Смотреть что такое "розквартировувати" в других словарях:
розквартировувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розквартирований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розквартировувати. || розквартиро/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розквартирувати — див. розквартировувати … Український тлумачний словник
розставляти — я/ю, я/єш, недок., розста/вити, влю, виш; мн. розста/влять; док., перех. 1) Ставлячи, розміщувати де небудь. || Розміщувати, розташовувати (людей). || Ставити правильно на свої місця (розділові знаки і т. ін.). || Призначати на постій,… … Український тлумачний словник
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник
уселяти — I = вселяти, уселити, вселити (приміщати когось на проживання куди н.), у[в]лаштовувати, у[в]лаштувати, розквартировувати, розквартирувати, поселяти, поселити II = вселяти ▶ див. викликати … Словник синонімів української мови
