розквартировувати

розквартировувати
-ую, -уєш, недок., розквартирува́ти, -у́ю, -у́єш, док., перех.
Оселяти де-небудь, розміщувати по квартирах.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "розквартировувати" в других словарях:

  • розквартировувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розквартирований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розквартировувати. || розквартиро/вано, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • розквартирувати — див. розквартировувати …   Український тлумачний словник

  • розставляти — я/ю, я/єш, недок., розста/вити, влю, виш; мн. розста/влять; док., перех. 1) Ставлячи, розміщувати де небудь. || Розміщувати, розташовувати (людей). || Ставити правильно на свої місця (розділові знаки і т. ін.). || Призначати на постій,… …   Український тлумачний словник

  • ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… …   Український тлумачний словник

  • уселяти — I = вселяти, уселити, вселити (приміщати когось на проживання куди н.), у[в]лаштовувати, у[в]лаштувати, розквартировувати, розквартирувати, поселяти, поселити II = вселяти ▶ див. викликати …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»